"За "Варатик" уже грають і його вихованці-школярі": президент клубу Островський – про його назву та філософію

"Як живеш, командо?". "Український Футбол" продовжує серію матеріалів про життя вітчизняних футбольних клубів, і на черзі – розповідь про "Варатик" (Коломия, Івано-Франківська область).

"Варатик" – одна з найбільш незвичних учасниць аматорських змагань під егідою Асоціації аматорського футболу України. Названа на честь місцевої гори, команда з Коломиї покладається на місцевих футболістів, розвиває дитячо-юнацький футбол і використовує досить незвичну формулу фінансування представницької першої клубної команди.

В ексклюзивному інтерв’ю сайту "Український Футбол" президент ФК "Варатик" Юрій Островський розповів про цілі та завдання клубу в змаганнях ААФУ, джерела селекції та фінансування дорослої команди.

‒ Позаминулого сезону "Варатик" уже брав участь у чемпіонаті України серед аматорів. Чому пропустили минулий сезон і з чим прийшли в поточний?

‒ Річ у тім, що в Івано-Франківській області діє правило про вихід на Всеукраїнський рівень за спортивним принципом. Першочергове право зіграти в чемпіонаті та Кубку України серед аматорів мають ті, хто посідає вищі місця та здобуває трофеї. Якщо ж вони відмовляються – тоді вакансію можуть зайняти інші клуби. "Варатик" не належить до лідерів обласного футболу, тому в сезоні 2020/21 ми скористалися можливістю зіграти в чемпіонаті ААФУ, коли медалісти відмовилися. В наступному ж сезоні наші провідні клуби вийшли на старт чемпіонату України, тож нас обласна асоціація футболу не допустила до Всеукраїнських змагань. Зараз же бажаючих не знайшлося, отже, ми скористалися можливістю заповнити вакансію.

‒ І наскільки "Варатик" змінився в порівнянні з дебютним сезоном в ААФУ?

‒ Звичайно, суттєво змінився. На жаль, не всі зміни були бажаними – багато вимушених. Зміна кадрів у нас виявилася дуже серйозною. Багато хто з наших гравців служить у лавах ЗСУ, деякі виїхали раніше за кордон і там намагаються будувати своє життя та футбольну кар’єру. До того ж, тяжкої травми зазнав наш провідний захисник Маковійчук – і ми не певні, чи зможемо на нього розраховувати навесні. Тож тепер шукатимемо, в першу чергу, гравця в центр оборони. У підсумку ми вимушені були навіть дещо достроково вводити в гру власних вихованців 2006 р.н., хоча, звичайно, розуміємо, що чогось вимагати від школярів на дорослому Всеукраїнському рівні – зарано. Хто розуміється на футболі, той знає – навіть якщо в юнака хороші задатки, він технічний і обдарований, у 16 років йому важко протидіяти дорослим дядькам.

‒ У вас жодного очка після осінньої частини сезону. На команду це не тисне?

‒ Ясна річ, ми прагнемо до кращих результатів. Але не тисне – тому що завдання у "Варатика" не турнірні, а стратегічні. Розумієте, у нас утворена клубна вертикаль від 6-річних юних футболістів до дорослої команди, яка грає на Всеукраїнському рівні. Все націлене на те, щоб ми готували власних вихованців і давали їм "обкататися" на хорошому рівні, перш ніж відрядити в більш амбітні клуби вищих ліг.

‒ Це передбачає особливу структуру роботи.

‒ Саме так. У нас працює власна академія – є вже перші вихованці, які заграли в першій команді. У підсумку мріємо знайти додаткове фінансування й заявитися в Другу лігу чемпіонату України з футболу ПФЛ. Таким чином, це була б вершина наших зусиль – щоб гравці проходили від молодших класів і до професіональної команди.

‒ І як проходить футбольна освіта в ФК "Варатик"?

‒ Звісно, результати в нас бажають кращого – і в обласних змаганнях, і у Всеукраїнських ми серед аутсайдерів. Але нас це не бентежить. По-перше, змагання хорошого рівня – а де ще молодих розвивати? По-друге, порівняно зі стартовими турами ми бачимо очевидний прогрес. Наші хлопці зараз зовсім інші, ніж були на початку сезону. Отже, ми працюємо в правильному напрямку. Оновлений склад потихеньку прогресує. Як приклад – у заключному турі осені ми грали в гостях у лідера західної групи чемпіонату України, і після першого тайму рахунок був 2:2 – полонському "Колосу" ми забили двічі. Хоча в підсумку через певні помилки поступилися 2:4, проте дали бій! Такі матчі надихають – бачиш на свої очі, що робота дає результати.

‒ Яким буде "Варатик" у 2023 році? Зміни в складі очікуються масштабними?

‒ Навесні маємо сподівання зберегти наш нинішній склад, тож і результатів чекаємо кращих. Звісно, хотіли б доукомплектуватися кількома досвідченішими гравцями, проте ми не прихильники запрошення "легіонерів" і не маємо бюджету, щоб взяти, скажімо, вихованців академій грандів або ветеранів із УПЛ. Отже, сприймаємо як даність – що в нашому клубі, враховуючи юних футболістів, є 200 гравців. І пріоритет клубу – розвивати їх.

‒ І як розвиваєте? Йде тренувальний процес?

‒ Безперечно. У нас з дітьми займається четверо тренерів – наші гравці Ігор Гавадзюк та Іван Гаврилюк, а також наш тренер Олексій Котюк, а ще я. Один із наших тренерів виїхав за кордон, і мені довелося долучити до цієї цікавої та відповідальної роботи. Всі разом, ми проводимо регулярні тренування та добре знаємо всіх наших вихованців. Уже бачимо хлопців, у яких є дуже непогані задатки. А завдяки нашій системній роботі з дітьми, ще й першу команду фінансуємо.

‒ Це як?

‒ Тут є певне ноу-хау, поділившись яким, можливо, я допоможу й іншим клубам, які мають дорослу команду, проте й займаються з дітьми. За тренування дітей ми збираємо з батьків невеличку плату, і всі гроші, здобуті таким чином, направляємо на фінансування першої клубної команди – участь у змаганнях, переїзди, заявку й так далі.

‒ Які плани щодо розвитку клубу?

‒ Мріємо про власну базу. Шукаємо можливості щодо її зведення, і є вже перспективні напрацювання. Бачимо це так: штучне поле 60х40 (на жаль, повнорозмірне не потягнемо, напевно). Поруч – приміщення з душовими, суддівською, роздягальними, адміністративними кімнатами. Якщо вдасться звести таку базу, закриємо всі питання щодо нашого навчально-тренувального процесу.

‒ Ну ось пройшло все перше коло та стартовий тур другого. Восени яким видався вам чемпіонат України серед аматорів?

‒ Хороший рівень. Досить сильні учасники – в тому числі такі клуби, як "Колос" чи "Скала 1911", які є дебютантами, проте з досвідченими гравцями відразу ж борються за найвищі місця. Зізнаюся, як обласні, так і Всеукраїнські змагання нас навіть приємно вразили – такий складний час, іде війна, а при цьому вдалося проводити турнір на хорошому рівні! Звісно, є недоліки. Хотілося б більше учасників – щоб хоча б по десять у кожній групі. Жаль, що не грають такі самобутні команди, як "Юність", "Довбуш" чи ОДЕК, які нам запам’яталися з попередніх сезонів. Побажаю їм усім, щоб вони змогли повернутися на Всеукраїнський рівень.

‒ Кілька слів про ваш клуб. Коли засновано ФК "Варатик" і яку філософію вкладали в цілі та завдання клубу?

‒ Цього року будемо святкувати 5-річчя ФК "Варатик". Розпочинали, маючи на увазі, передовсім, дитячо-юнацький футбол. Спершу дітей тренували, можна сказати, для власного задоволення. Проте вирішили все, так би мовити, поставити на офіційну основу. Зареєстрували клуб. Підібрали тренерський штаб. Спершу, у 2019 році, заявилися на першість області. На наступний сезон – вже в чемпіонат України серед аматорів. Зараз уже маємо певний досвід, але кожен новий сезон у футболі – це нові враження.

‒ Назва "Варатик" досить чудернацька. Що означає?

‒ "Варатик" – це найбільша вершина в Коломийському районі. Високі гори, піки, вершини завжди в футболі асоціюються з перемогами – в Україні є "Карпати" та "Говерла", за кордоном також багато клубів із назвами, присвяченими географічним цікавинкам. Ось і ми віддали шану рідному краю та задали, так би мовити, високу точку нашого розвитку.

ФК "ВАРАТИК" (Коломия, Івано-Франківська область)

• Рік заснування: 2018

• Клубні кольори: бірюзові (синьо-зелені)

• Стадіони: "Каменяр" с. Воскресинці (вміщує 400 глядачів), "Юність" м. Коломия (вміщує 5000 глядачів)

• Керівництво та тренерський штаб

Президент: Островський Юрій Анатолійович

Головний тренер: Гавадзюк Ігор Іванович