Новини :: Комітет арбітрів
Івано-Франківська футбольна Феміда чекає на поповнення
На початку наступного року двері для всіх охочих вчергове відчинить Івано-Франківська регіональна школа футбольного арбітра. Більше про аспекти суддівського ремесла та як навчатимуть майбутніх рефері "Футбольному Франківську" розповіла керівник філії школи в Івано-Франківську, арбітр FІFA Анастасія Романюк.
- Як сьогодні відбувається підготовка футбольних арбітрів в Україні?
- Колись була поширена практика, що футбольними арбітрами часто ставали футболісти, які закінчили кар'єру. Тому, це були люди, як правило, за 30-ть років. Відповідно, арбітри професійних команд були віковими і часто уже не у відмінній фізичній формі. З приходом в Україну італійських спеціалістів П'єрлуїджі Колліни та Лучано Лучі Комітет арбітрів приєднався до Конвенції розвитку арбітражу у Європі, згідно якої було відкриту спеціалізовану Національну школу футбольних арбітрів. Відтоді за змінами можна спостерігати на прикладі професійних ліг України, де відбулось суттєве омолодження футбольних рефері.
Зараз футбол дуже змінився, став швидшим, а футболісти – атлетичнішими. Старша людина, тим паче із зайвою вагою, фізично не в змозі долати на полі великі відстані, та ще й за короткий проміжок час. Арбітри мають відповідати сучасним реаліям футболу. До слова, у багатьох європейських клубів зараз практикується тактика переходу від оборони в атаку за шість (!) секунд. Для арбітра цю відстань, а це близько 80 метрів, потрібно подолати за ті ж декілька секунд, вгледіти чи все за правилами і прийняти рішення. Не просто рішення, а правильне рішення! Все це вимагає від арбітрів бути повними сил та енергії, молодими і добре фізично підготовленими.
На фото: Учні НШФА під час екзаменаційних сесій у Будинку футболу
Основною метою створення Національної школи футбольного арбітра є підготовка та селекція арбітрів, які у майбутньому будуть проводити матчів професійних команд, а згодом і міжнародні матчів. Звісно ж, кінцевою метою є підготовка арбітрів FIFA.
Раніше, ще до створення НШФА, система була такою: регіональні комітети арбітрів самотужки готували і відбирали кращих, яких і рекомендували до проведення професійних змагань. Зараз же, якщо ти не пройшов навчання та відбір у школі, ти не маєш можливості стати професійним арбітром. Тобто, обов'язкова умова - це проходження навчання у НШФА. Ще однією інновацією є те, що при проходженні другого року навчання відбувається поділ учнів на арбітрів та асистентів арбітра. Колись такого поділу не було. Арбітри були універсалами – працювали як на лінії, так і в полі. Зараз уже на рівні навчання у школі потрібно визначитися – арбітр чи асистент арбітра. У цьому учням допомагають наставники, хоча часто вони самі відчувають себе комфортніше в тій чи іншій ролі і самі можуть зробити такий вибір.
На фото: Арбітри другого року навчання складають тести з фізпідготовки
Навчання у НШФА проходить у два етапи. На першому етапі слухачі опановують суддівське ремесло у регіональних школах на місцях. Термін навчання на регіональному рівні складає один рік. На другий, всеукраїнський рівень, потрапляють найкращі за підсумком результатів регіонального рівня. Навчання на другому рівні складається з п'яти екзаменаційних сесій - окрім власне семінарів та лекцій учні складають іспити з теорії та фізпідготовки. За результатами другого року навчання обирають найкращих, що рекомендуються до проведення матчів Прем'єр-ліги U-19. А згодом уже і Другої, Першої та Прем'єр-ліги.
На фото: Учні Івано-Франківської регіональної школи футбольних арбітрів Богдан Морозюк та Мирослав Липко на семінарі другого року навчання в Домі футболу
Варто розуміти, що на другий рік навчання приїздять арбітри зі всієї України. До прикладу, кожна регіональна федерація делегує, як мінімум, одного арбітра та одного асистента арбітра. Загалом, це близько 50-ти найкращих учнів. Тому конкуренція велика і професійними арбітрами стають ті, хто цього найбільше достойний. Але, як відомо, "поганий той солдат, що не мріє стати генералом" (сміється - ред.). На місцях ми докладаємо максимум зусиль, щоб наші випускники складали достойну конкуренцію своїм колегам з інших регіонів.
- Тепер перейдемо ближче до регіональної школи. Як проходить навчання на місцях, зокрема у нашій школі?
- В Івано-Франківській області є дві філії НШФА – в Івано-Франківську та в Калуші. Загалом перший рік навчання у всіх школах відбувається за спільною програмою. У школі заняття проходять один-два рази на тиждень. Спочатку слухачі мають змогу вивчити правила (теоретичний модуль), а вже згодом ми додаємо і заняття з фізичної підготовки. Тобто, навчання починається у лютому і вже з березня проходить у форматі двох занять на тиждень - теоретичного та заняття з фізпідготовки.
На фото: Учні школи на заняттях з фізпідготовки
Окрім того, вже у квітні слухачі Івано-Франківської регіональної школи футбольного арбітра, після успішного складання іспитів з Правил гри та фізичної підготовки, допускаються до проведення матчів Дитячо-юнацької футбольної ліги області. Тобто, по суті, теоретичний модуль триває всього два місяці - лютий-березень, а вже у квітні слухачі школи матимуть змогу попрактикуватись у набутих навичках.
Звісно, спочатку арбітри-початківці проводять матчі за участю юнаків (U-12, U-14, U-16). Адже одна справа, коли в теорії ти все знаєш, а зовсім інше вийти на поле та випробувати себе у реальних умовах. Окрім того, учнів школи залучають до проведення поєдинків Першої обласної ліги у якості резервних арбітрів. Думаю, це стимул і хороша практика для молодих арбітрів, адже це можливість побачити атмосферу футболу трохи вищого рівня.
На фото: Учні школи на заняттях з теоретичної підготовки
Протягом навчання у регіональній школі учні здають кілька іспитів, тоді як у кінці року два підсумкові - з теорії та фізпідготовки. Далі кращих за результатами навчання і, звісно ж, проведення матчів, ми рекомендуємо на другий рік навчання у Києві.
Директором Івано-Франківської регіональної школи арбітрів є у минулому арбітр ФІФА, а зараз спостерігач арбітражу Прем'єр-ліги України Михайло Овчар. У калуській філії школи керівником є голова Комітету арбітрів Івано-Франківської області Євген Геренда, а в Івано-Франківську - я. Свого часу ми пробували створити філію і в Коломиї, та на жаль не знайшлось людей, які б хотіли цим зайнятись. Вірю, що з часом і в Коломиї ми відкриємо третій філіал футбольної школи арбітра.
На фото: Перші серйозні іспити молодих арбітрів у футбольному житті
- Найкращих школа підготувала і відправила до Києва навчатись далі. А яка доля інших учнів, що пройшли навчання?
- Якщо учень не потрапив до числа тих, хто рекомендований до навчання на другому році - жодної трагедії не сталось. Решту залишаються у нас, проводять матчі обласного рівня, ДЮФЛІФО. За регіональними комітетами арбітрів збереглась прерогатива рекомендувати арбітрів для проведення матчів Дитячо-юнацької футбольної ліги України та чемпіонату України серед аматорів. У нас є випускники першого року навчання, які зараз проводять поєдинки ДЮФЛУ чи чемпіонату ААФУ. По суті, вони на півдорозі до професійних команд. Ні з ким ми не прощаємось, всі залишаються, продовжують навчання і проводять матчі обласного рівня та аматорських змагань.
На фото: Арбітри другого року навчання перед здачею тестів у м. Києві
Буває так, що одного року хтось був на другому місці і не потрапив до числа найкращих, нічого трагічного не сталось. Він продовжує навчання, набирається досвіду і вже наступного року має шанс довести, що він найкращий і поїхати на другий рік навчання. До нас приходять і дуже молоді люди, яким, до прикладу, 16-ть років. Звичайно, що пройти відбір на другому році навчання їм ще зарано і заскладно. У молоді ми бачимо перспективу. Тому, вони так само продовжують навчання, працюють на матчах ДЮФЛШФО. У них ще є час повчитись, удосконалити свою майстерність і потрапити на наступний рік на навчання до Києва.
- За роки роботи франківська регіональна школа має ким похвалитись?
- Так, звісно.. У нас наразі є кільки випускників, які стали арбітрами професійних команд. Зокрема, Іван Салаш - арбітр Другої ліги України. Він є одним з кращих учнів нашої школи і навчався він у калуській філії.
На фото: Іван Салаш (в центрі) - випускник Івано-Франківської регіональної школи арбітрів (м. Калуш), а нині рефері Другої ліги ПФЛ
З Івано-Франківської філії можу відзначити Богдана Морозюка, що наразі є асистентом арбітра Прем'єр-ліги U-19. Це перший крок до професійних команд, адже далі вже йде Друга ліга.
На фото: Богдан Морозюк - асистент арбітра Прем'єр-ліги U-19
Цього року другий рік навчання у столиці пройшли Мирослав Липко та Микола Гудима. Мирослав як арбітр, а Микола у якості асистента. Вони успішно закінчили другий рік навчання і ми сподіваємось, що вже зовсім скоро побачимо їх імена серед когорти тих, хто проводить матчі професійних команд. Остаточні списки будуть оприлюднені у січні, коли будуть виклики на здачу тесту з фізпідготовки арбітрами УПЛ та ПФЛ, а згодом і на збори.
На фото: Микола Гудима (зліва) та Мирослав Липко (в центрі) перед початку матчу чемпіонату України серед аматорів
- Чи є спеціальні вимоги до слухачів школи футбольного арбітра?
- Важливо, щоб ті, хто прийде навчатись до нас у школу не мали протипоказань до фізичних навантажень. Вже під час проходження навчання слухачі в обов'язковому порядку проходять медичний огляд.
Спеціальних вимог, як таких, немає. Ми не ставимо вікових обмежень - до нас приходять і 14-річні діти, і старші люди, яким вже за тридцять. Ми всім раді. Одним із завдань, звісно, є підготувати арбітрів до другого року навчання, та не варто забувати, що нам також потрібні арбітри, які проводять матчі на обласному рівні.
На фото: Відпрацювання жестів асистента арбітра
З вище сказаного можна зрозуміти, що чим молодша людина прийде у школу – тим більше у неї перспектив та часу для реалізації своїх умінь та навичок. Направду, чим молодший арбітр – тим більший шанс стати арбітром чи асистентом арбітра професійних команд.
Проте, ще раз наголошу на тому, що ми запрошуємо всіх. Нам потрібні і рефері, які проводитимуть поєдинки обласного рівня.
На фото: Під час занять з фізпідготовки
Окрім того, велику увагу наразі приділяють вивченню іноземних мов. Як я вже відзначила на початку, завдання школи є підготовка арбітрів найвищого рівня. Та й ідея полягає в тому, щоб з низів знайти людей, що в майбутньому представлятимуть Україну на міжнародній арені. Тому знання англійської мови не просто вітається, а, я б навіть сказала, є необхідним. Та й не секрет, що ми живемо у такому світі, що якщо ти знаєш англійську - тобі відкриті двері у різних сферах та професіях. Не варто лякатись, адже в процесі навчання все можна поправити, вивчити, підтягнути. Володіння іноземною - великий плюс не лише у футбольному житті.
- Зараз у всіх на слуху Катерина Монзуль, яка стала першою жінкою, що працювала на матчах Прем'єр-ліги у якості арбітра. Чи часто приходять до школи навчатись дівчата?
- Я працюю у школі вже другий рік і можу сказати, що до нас постійно приходять дівчата, та мало хто з них залишається. Дуже рідко буває так, що дівчина "з вулиці" захоче стати футбольним арбітром. Зазвичай, це або дівчата, які колись займалися футболом і з тих чи інших причин не можуть продовжити розвиватися як футболістки, або ті, хто мають величезне бажання.
Зараз змінилось ставлення до арбітрів. Всі цікавляться футболом, всі знають більше про арбітрів. Дівчата мають приклад арбітра FІFA Катерини Монзуль, яка проводить змагання найвищого рівня в Україні та входить до когорти топ-арбітрів у світі. Це зараз на слуху, всі знають. Так само і Наталія Рачинська, що була асистентом арбітра в УПЛ і стала першою жінкою, що проводила матчі в УПЛ. Хто слідкує за футболом, знає про них. Тому зараз трохи легше, адже дівчата самі проявляють бажання стати арбітрами.
На фото: Випускиня Івано-Франківської школи футбольних арбітрів Надія Павлюк (праворуч)
Не приховуватиму, що це непроста справа для дівчат. Хто пройшов футбол - тому легше, адже вже є мінімальний досвід. В Україні ставлення до жінок-арбітрів дещо відрізняється, від європейського. Але зрушення величезні, тому вже найближчим часом ніхто не буде дивуватися, що дівчина – футбольний арбітр. Тим паче, що жінки-арбітри в Україні представлені на всіх рівнях професійного футболу.
У 2016 році у нас було дві учениці в школі. Одна з них, Надія Павлюк, наразі проводить матчі ДЮФЛУ та чемпіонату України серед жінок. Раніше Надія грала за жіночу команду ДЮСШ №3, згодом успішно закінчила нашу школу і зараз вже має за спиною кілька матчів проведених у якості арбітра у найвищому дивізіоні жіночого футболу України.
Тим паче керівником в Івано-Франківській філії є я, тому з жінками мені легше спілкуватися (посміхається - ред.), я знаю підхід, знаю, що вони думають, як вони це все сприймають. Свого часу я це все пройшла, тому для дівчат від мене буде максимальна допомога. З радістю запрошуємо в нашу школу як хлопців, так і дівчат!
