10.04.2020, 23:00 |

Коли і де відбудеться чемпіонат Європи з футболу 2020 року?

Євро-2020, напевно, найбільший турнір, який мав би відбутися в нинішньому році. Футбол взагалі приковує до себе увагу мільйонів людей, а в цьому році УЄФА ще й оригінально вирішив відсвяткувати 60-річний ювілей чемпіонатів Європи.

У період з 12 червня по 12 липня 2020 року вперше в історії турнір мав відбутися на території дванадцяти країн: Англії (Лондон), Італії (Рим), Азербайджану (Баку), Німеччини (Мюнхен), Росії (Санкт-Петербург), Голландії (Амстердам), Данії (Копенгаген), Шотландії (Глазго), Іспанії (Більбао), Ірландії (Дублін), Румунії (Бухарест) та Угорщини (Будапешт). При цьому обидва півфінали і фінал були віддані одній країні, одному місту і одному стадіону. Відповідно – Англії, Лондону, "Уемблі".

Ажіотаж був величезний, квитки розліталися на очах, а щасливі власники заповітних місць заздалегідь бронювали готелі та підбирали авіарейси. Здавалося, що такий масштабний турнір просто неможливо перенести, тим більше, що вже восени повинні початися інші змагання, в тому числі відбірковий турнір до ЧС-2022, а влітку 2021 року ФІФА планувала провести клубний чемпіонат світу.

Але швидке поширення коронавірусу і повсюдна відміна масових заходів сказали своє вагоме слово – УЄФА прийняла рішення про перенесення турніру на рік. Потрясіння, які торкнулися світової футбольної сім'ї, виявилися дуже серйозними.

За підсумками відеоконференції з футбольними федераціями УЄФА прийняв рішення перенести найближчий чемпіонат Європи на літо 2021 року і провести його з 11 червня по 11 липня. Ці дати дозволяють завершити розіграш національних чемпіонатів. При цьому назва Євро-2020 збережеться.

На даний момент Союз європейських футбольних асоціацій підтримує зв'язок з усіма 12 містами, які повинні прийняти турнір, при цьому офіційного розкладу змагань поки досі немає. УЄФА побоюється, що через коронавірусну інфекцію не всі країни-господарі будуть готові прийняти в себе турнір.

Наразі федерації футболу Іспанії та Італії сумніваються в готовності взяти участь в організації чемпіонату через велику кількість жертв COVID-19 у своїх країнах та економічних втрат, пов'язаних із коронавірусом. Крім того, на деяких стадіонах заплановані заходи на літо 2021 року, що створює додаткові проблеми для проведення там матчів Євро-2020 у цей час.

Спочатку в списку УЄФА було 13 міст-організаторів, ще одне місце займав Брюссель. У 2017 році місто позбавили Євро через затримку будівництва місцевого "Євростадіону". Всі заплановані в Брюсселі ігри перенесли в Лондон на стадіон "Уемблі".

Так які арени приймуть головні футбольні змагання європейського континенту?

"УЕМБЛІ" (Лондон)

Місткість: 90 000. Відкриття: 2007. Власник: Футбольна асоціація Англії.

"Уемблі" – безсмертний пам'ятник футболу, побудований його ж прабатьками. Первинний варіант стадіону проіснував рівно 80 років. За цей час тут було проведено п'ять фіналів Кубка європейських чемпіонів, матчі літніх Олімпійських ігор 1948 року, чемпіонату світу з футболу-1966 і чемпіонату Європи-1996. У 2007 ФАА представила оновлений "Уемблі" матчем за Суперкубок Англії, але арена зберегла музейну автентичність. Наприклад, при вході в VIP-бар однієї з трибун ви можете знайти перекладину, в яку потрапив Джеффрі Херст, який зробив Англію чемпіоном світу в 1966 році. І подібний символізм тут у кожній деталі. Головна ж фішка стадіону – величезна арка довжиною 315 метрів, що височіє над ареною на висоті 133 метрів. Вона потрапила в Книгу рекордів Гіннеса, як найдовша структура даху з відсутністю кріплень. Дивно, але ця незакріплена арка утримує вагу всієї північної покрівлі стадіону. Також на неї лягає трохи більше 60% ваги висувного південного даху.

"АЛЬЯНЦ АРЕНА" (Мюнхен)

Місткість: 75 000. Відкриття: 2005. Власник: Allianz Arena Munchen Stadion GmbH.

Домашній стадіон "Баварії" встиг прийняти матчі ЧС-2006. Головною фішкою споруди залишається його незвичайний зовнішній вигляд, завдяки якому стадіон отримав прізвисько das Schlauchboot ("гумовий човен"). Фасад будівлі виконано з ультрасучасного матеріалу – етілфлуоретіленовой плівки. Ця плівка, яка утворює численні подушки, не тільки підсвічується зсередини, але і не потребує чищення, що значно скорочує бюджет на обслуговування. Фасад і дах були зроблені з 2760 подушок, які надуваються сухим повітрям, а кожна подушка окремо може світитися будь-яким кольором. Вартість такого освітлення – майже 50 євро на годину. Завдяки цьому арену видно за 75 кілометрів. А щоб захистити стадіон від сонячних променів, німецькі інженери встановили під його дахом шторки. "Альянц Арена" розташовується нижче рівня самого Мюнхена, тому створюється враження, що хтось припаркував свій гумовий човен в околицях міста.

"ОЛІМПІСЬКИЙ СТАДІОН" (Рим)

Місткість 72 700. Відкриття: 1937. Власник: Національний олімпійський комітет Італії.

"Стадіо Олімпіко" – гаряча точка, де війна між фанатами "Роми" і "Лаціо" за столицю Італії не припиняється з 1953 року. Спорудження приймало чотири фіналу КЧ і ЛЧ, Олімпіаду, чемпіонат світу та інші найважливіші події спорту і культури. Тут є бігові доріжки і величезна кількість огороджувального скла та перегородок, щоб сили двох фанатських стихій не перетиналися, а тіффозі не втрачали розум. "Олімпіко" останній раз реконструювали в 2007 до фіналу ЛЧ. А ще "Стадіо Олімпіко" вважається пам'ятником фашизму. Він був побудований за наказом Беніто Муссоліні, і до сих пір деякі деталі не дають забути про це. Поруч з ареною височить "Обеліск Муссоліні", і тут же на мозаїчній підлозі можна знайти написи типу "Багато ворогів, багато честі", "Дуче, нашу юність вам присвячуємо". А мармурові статуї неподалік в античному стилі прославляють ідеї 1940-х років минулого століття. Словом, місце історичне, але певна незручність стадіону в тому, що поруч із ним немає метро. До арени можна дістатися виключно наземним транспортом, однак якщо є час, а погода сприяє, то кращий варіант – неспішна прогулянка до стадіону уздовж річки Тібр.

"БАКИНСЬКИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ СТАДІОН" (Баку)

Місткість 68 700. Відкриття: 2015. Власник: нафтова компанія SOCAR.

Бакинський аналог "Альянц Арени". "Національний стадіон" (Milli Stadion) спочатку планувався, як головний спортивний об'єкт Олімпійських ігор-2020 року, на які претендував Баку. Не отримавши Олімпіаду, азербайджанська столиця набула натомість право на проведення перших Європейських ігор. Турнір відбувся в червні 2015 року, а перший камінь був закладений влітку 2011 в рамках святкування 100-річчя азербайджанського футболу. І лише через півтора року стартувала активна фаза будівельних робіт. До слова, стадіон розробляли турецькі проектувальники, які створювали арени для провідних клубів Суперліги. Вмістивши майже 70 тисяч глядачів, бакинський проект став найбільшим мультиспортивною спорудою Азербайджану і всього Закавказзя. Але головна фішка – це вид на озеро Беюк-Шор. Особливо затишно тут ввечері, коли медіафасади загоряються яскравими квітами.

"ГАЗПРОМ АРЕНА" (Санкт-Петербург)

Місткість: 68 000. Відкриття: 2017. Власник: Уряд Санкт-Петербурга.

Можна продовжувати жартувати з приводу божевільної вартості спорудження (близько 50 млрд рублів), однак, футбольна арена буде не найдорожчою. "Уемблі" продовжує зберігати статус головної "божевільної" футбольної будови. Однак "Газпром Арена" – зразок стадіону майбутнього. Головний архітектор Кісі Курокава представляв стадіон "Зеніту", як величезний космічний корабель. Саме таку назву і носив проект. На жаль, японець не побачив стадіон в готовності: Курокава помер в 2007, і "Газпром Арена" стала його останнім проєктом. Будівництву заважало все: від придуманих заради піару бакланів до смердючих запахів. Вся ситуація нагадує дипломну роботу, яку двієчник похапцем виконав перед самою здачею, а в результаті отримав схвальні відгуки від наукового керівника. За останні два роки "Газпром Арена" провела два великі міжнародні турніри.

"ФЕРЕНЦ ПУШКАШ" (Будапешт)

Місткість: 67 889. Відкриття: 2019. Власник: Угорська футбольна федерація.

Будапешт зможе прийняти ЧЄ? Це велике досягнення угорської спортивної дипломатії!... Так радів глава місцевої футбольної асоціації Шандор Чаньї. Угорську арену ввели в експлуатацію тільки 15 листопада 2019 року. Місце для нового стадіону звільнили ще в 2016 році, коли була знесена арена 1953 "року народження". Але в кабінетах тривали фінансові суперечки: початкова вартість проекту оцінювалася в 320 млн євро, а пізніше цифра збільшилася до 488 млн. При цьому уряд країни довго не міг знайти підрядника для "Ференца Пушкаша", через що початок робіт відкладався. Наразі футбольна арена має вражаючі розміри – 51 м у висоту і 364 м у довжину, та відповідає усім вимогам ФІФА і УЄФА.

"НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАДІОН БУХАРЕСТА" (Бухарест)

Місткість 55 600. Відкриття: 2011. Власник: Уряд Бухареста.

"Національний стадіон" – домашня арена збірної Румунії з футболу. Також свої єврокубкові матчі там проводить місцевий футбольний клуб "Оцелул". Стадіон побудували на місці старої арени "Лія Маноло", яка технічно застаріла. Новий стадіон вміщує менше людей (майже на 5 000), але відповідає всім сучасним вимогам. На стадіоні ще не проводили матчі чемпіонатів світу або Європи, але він приймав фінали значущих клубних турнірів. Наприклад, на цій арені проходив фінал Ліги Європи 2011/12.

"ЙОХАН КРОЙФ АРЕНА" (Амстердам)

Місткість 54 990. Відкриття: 1996. Власник: Уряд Амстердама, Stadion Amsterdam N.V.

"Йохан Кройф Арена" отримала свою назву не так давно. "Аякс" вирішив перейменувати домашній стадіон лише з цього сезону, віддавши данину великому нападаючому і тренеру амстердамців Йохану Кройфу. На початку 2016 року екс-футболіст помер у віці 68 років. Споруда була побудована в далекому 1996-му і стала першою ареною з висувним дахом. З тих пір домашня арена "Аякса" бачила буквально все. На Євро-2020 Давид Трезеге саме тут забив "золотий" гол в овертаймі, а в фіналі Ліги Європи-2012/13 Браніслав Іванович "ліквідував" "Бенфіку". Однак саме незвичайна подія на "Йохан Кройф Арені" відбулася в 2002 році. Король Голландії Віллем-Олександр і його дружина Максима зіграли весілля і не знайшли кращого місця для вечірки, ніж стадіон улюбленого клубу нареченого. Діюча королева, будучи аргентинкою, нітрохи не поступається своєму чоловікові в фанатської любові. Після такого арену більше нічим не здивувати.

"САН-МАМЕС" (Більбао)

Місткість 53 289. Відкриття: 2013. Власник: футбольний клуб "Атлетик", Уряд країни Басків, Рада провінції Біскайя, банк BBK.

Стадіон свою назву отримав від розміщеної у безпосередній близькості церкви святого Мамеса, покровителя Більбао. Невипадково вболівальники називають його собором. Баскський стадіон став першою чисто футбольною ареною, а місцевий "Атлетик" одним із перших у країні удостоївся професійного статусу. Споруда нової арени обійшлася в 173 млн євро, і в листопаді 2015 року стадіон отримав нагороду, як краща спортивна споруда світу на Всесвітньому архітектурному фестивалі, який проходив у Сінгапурі. Арена розташована на березі річки Нервьон, що робить її значущим символом сучасного центру міста. Неподалік від поля знаходиться бюст Рафаеля Морено Арансаді на прізвисько Пічічі – знаменитого форварда, який забив перший гол на "Сан Мамесі". Напівпрозорий фасад стадіону складається з 2500 однакових "вітрил", кожна з яких має смугу із 12 світлодіодних ліхтарів. У результаті виходить гігантський екран з роздільною здатністю в 30 000 пікселів, здатний спроєктувати практично будь-яке зображення або анімацію і висвітлити нічний горизонт міста всіма барвами.

"ХЕМПДЕН ПАРК" (Глазго)

Місткість 51 866. Відкриття: 1903. Власник: футбольний клуб "Куїнз Парк".

Найстаріший зі стадіонів, які прийматимуть матчі Євро-2020, "Хемпден Парк" примітний тим, що на ньому встановлені два рекорди, які буде непросто перевершити. 17 квітня 1937 на матчі щорічного турніру British Home Championship (серед учасників – збірні Англії, Шотландії, Ірландії та Уельсу) між Шотландією та Англією зібралося 149 415 глядачів. Це абсолютний рекорд відвідуваності в Великобританії. Через тиждень на фіналі Кубка Шотландії був встановлений ще один рекорд відвідуваності для європейських клубів. За грою між "Селтіком" і "Абердіном" (2:1), за різними даними, спостерігали 146 433 або 147 365 уболівальників. Ще близько 20 тисяч фанатів залишилися зовні. Стадіон також відомий так званим "Хемпденскім ревом" – так позначають шумову підтримку фанатів на арені. У квітні минулого року під час дербі між "Селтіком" і "Рейнджерс" рівень шуму досяг позначки в 115 децибел. Для порівняння: в Англії рекорд дорівнює 84 децибелам і був встановлений на "Олд Траффорд". Однак до абсолютного рекорду далеко: його зафіксували в 2014 році на матчі клубу "Канзас-Сіті Чіфс" (142,2 децибела).

"АВІВА" (Дублін)

Місткість 51 700. Відкриття: 2010. Власник: Ірландський спілка регбі, Футбольна асоціація Ірландії.

Над спорудою працювали фірми з США та Ірландії. Будівництво проводилося на місці знесеного "Ленсдаун Роуд". Арена перебувала в щільному сусідстві з дублінськими будівлями, тренувальними регбійними полями і залізничними шляхами, тому влада заборонила зносити або переміщати міські визначності. Архітектори змушені були підлаштуватися під вимоги: для цього вони розробили асиметричну конструкцію з вузькою північною і широкою західною трибунами, а для більшої краси закрили її скляним фасадом. Не забули планувальники і про вболівальників: перон залізничної станції залишили в декількох метрах від стадіону.

"ПАРКЕН" (Копенгаген)

Місткість 38 065. Відкриття: 1992. Власник: Parken Sport and Entertainment.

Головний стадіон країни був зведений на місці арени "Ідретспаркен", де датська збірна провела 232 поєдинки з 1911 по 1990 рік. Будівництво нової арени, по ходу якого було знесено три з чотирьох трибун, тривало два роки і обійшлося в 640 млн данських крон. За умовами договору з інвесторами з Baltica Finans A / S національна команда була зобов'язана проводити всі свої домашні матчі протягом п'ятнадцяти років саме тут. У 1998 стадіон був викуплений ФК "Копенгаген" разом із суміжними офісними будівлями. Єдина трибуна, що залишилася від старої споруди, була знесена в ході реконструкції з 2007 по 2009 рік, і на її місці була збудована нова ВІП-трибуна, яка під час концертів може частково складатися і звільняти місце для сцени, але це призвело до зниження місткості до 4 000. У 2001 році стадіон оснастили розсувним дахом, який складається з 12 мембранних подушок загальною площею 8000 кв. м. Розкладається всього за три години, дозволяє створити мікроклімат всередині чаші і витримує потужні снігопади. У 2014 "Паркен" увійшов до числа самих "підключених" арен в Скандинавії після устаткування його території високошвидкісним бездротовим інтернетом. Крім того, по всьому стадіону встановили сто екранів, що відображають HD-відео і цифровий контент. "Паркен" став першою спортивною спорудою в Данії, які використовують передові технології бездротового підключення.

Сподіваємося, перерва в футбольному сезоні буде не дуже довгою, і вболівальники незабаром повернуться на трибуни стадіонів.