800-й день героїчного спротиву України проти росії

Рівно 800 днів тому, 24 лютого 2022 року, в Україні розпочалося нове життя. Життя в умовах повномасштабної війни. Війни, яку переживає уся країна – нехай і бойові дії зачепили тільки частину території України. Втім, ракетно-дронові атаки, які відбуваються з перших годин повномасштабного вторгнення, зачепили усі тилові області нашої держави.

Життя в особливих обставинах – це не тільки виклик, не тільки проблеми, а і нові можливості, нові шанси, як би це парадоксально не звучало. Одним із головних наслідків цих 800 днів є об’єднання українського суспільства навколо головної мети – збереження української державності.

Війна і усі події, які з нею пов’язані – підштовхнули Україну до прискореного формування повноцінної нації. Усі проблеми, усі розколи – по лінії мови, по лінії релігії – на фоні війни, на фоні необхідності об’єднатися для того, аби чинити опір російським агресорами, фактично відійшли у минуле. І з цієї війни Україна вийде не тільки зі зруйнованими містами та селами, а і створеною і зміцнілою політичною українською нацією.

Нацією, до якої увійдуть і етнічні росіяни, які після 24 лютого більше не хочуть мати нічого спільного зі своєю історичною батьківщиною. Таким чином, буде вирішене і питання самоідентифікації українців – у повоєнному суспільстві відсоток тих, хто не вважатиме себе частиною України, її суспільства, буде не вищим за середньоєвропейський.

Збройні сили України пережили за 800 днів повномасштабної війни чи не найбільш вражаючі зміни. До 2014 року українська армія була інституцією з мінімальною суспільною повагою. Ніхто не хотів у ній служити, матеріально-технічну її частину системно і постійно розкрадали. Фактично ЗСУ протягом кількох десятиліть знищували (а в часи екс-президента Януковича це робили зумисне).

Початок російсько-української війни змінив цю ситуацію. А повномасштабне вторгнення і відчайдушний опір зробив ці зміни у ЗСУ незворотними. По-перше, тому, що українські офіцери і генерали продемонстрували свою здатність до активних і успішних дій на фронті. Такі операції, як Слобожанський контрнаступ, увійдуть у світову історію воєн – а творці та виконавці цієї операції отримають заслужене визнання у світі.

По-друге, процес військової допомоги Україні з боку країн НАТО (та інших демократичних держав) обернувся тим, що Збройні сили нашої держави абсолютно логічно почали переходити на зброю західних зразків – тим самим фактично проходячи певний етап євроатлантичної інтеграції прямо під час бойових дій. Коли війна завершиться, для того, аби Україна стала частиною військового альянсу колективного Заходу – потрібна буде лише політична воля західних лідерів. Технічно українські військові уже будуть готові до участі у НАТО.

Цілком очевидним висновком є те, що Україна – це частина європейської, євроатлантичної спільноти. Звісно, формально це ще потрібно оформити, на це піде не один рік – перш за все, під час процесу вступу України до Євросоюзу. Та уже зараз зрозуміло, що наша держава є частиною колективного Заходу, і кордон цивілізованого світу, ця нова "залізна завіса", яка вже фактично опускається над Європою, проляже не на західному, а на східному кордоні нашої держави.

Нинішня війна знищила міф про непереможність як російської армії, так і режиму Володимира Путіна загалом. Кремль може скільки завгодно погрожувати Європі можливою агресією – але битви за Бахмут, Авдіївку, війна в Україні загалом, усе це продемонструвало, що можливості російських збройних сил були серйозно переоцінені. Зараз світ бачить справжню ціну зс російської федерації.

росія докотилася до перетворення на тоталітарну державу, якою був її попередник, срср, демонструє провал ідеї "гроші принесуть в рф демократію". Саме так планували трансформувати російську федерацію світові лідери 90-х, зокрема, президент США Білл Клінтон. Саме так думали ще 2014-го року їхні політичні нащадки, зокрема, президент США Барак Обама.

Обидва ці президенти представляли Демократичну партію, як і нинішній глава Білого дому Джо Байден. Але зараз і йому, і усім іншим західним лідерам – зрозуміло, що росія має програти остаточно. Тільки тоді ця країна отримає шанс на незворотні демократичні зміни.

Захід побачив, що російська армія не така сильна, як вважалося. Захід побачив, що росія, ставши капіталістичною країною, не перетворилася на демократію, навпаки – з авторитарної держави дуже швидко повернулася у тоталітарне минуле. Усе це буде неодмінно виправлене у майбутньому. Виправлене завдяки українській мужності та стійкості.

За матеріалами НОВИНИ.LIVE