Футбольна планида Богдана Дебенка

Час пливе невблаганно швидко, наче і непомітно залишаючи у наших серцях пройдені рубежі, події, спогади…І пам'ять.

Цьогоріч минає вже 27 років, як немає з нами Богдана Федоровича Дебенка, людини, для якої футбол став справою життя і служінню якому він віддав себе без останку.

Форвард Богдан Дебенко… Шанувальники футболу зі стажем добре пам’ятають цього талановитого та грізного нападника івано-франківського "Спартака", а згодом – "Прикарпаття". Без його майстерної гри, а найголовніше – влучних ударів місцеву команду 1980-х було просто неможливо уявити.

Богдан Федорович Дебенко народився 10 липня 1960 року в с. Вовчинець Івано-Франківської області.

Свій шлях у великий футбол він розпочинав з івано-франківської ДЮСШ №2, де на нього звернув увагу тренер Денис Зембіцький. З його допомогою форвард потрапив у Харківський спортивний інтернат.

Виступаючи в складі молодіжної збірної УРСР, Дебенко став бронзовим призером чемпіонату Центральної ради ДСТ "Спартак" 1977 року. В тому ж таки 1977 році молодого футболіста запросили грати за збірну області в товариській зустрічі з івано-франківським "Спартаком". Після цього й розпочався в кар’єрі форварда тривалий етап виступів за місцеву команду майстрів.

Провівши в "Спартаку" три сезони, Дебенко вступив до Тернопільського педінституту (факультет фізичного виховання). Здобуваючи освіту, Богдан виступав за тернопільський "Буревісник". В його складі 1982 року став чемпіоном України серед вузів. Потім була армія, спортивна рота, звідки знову потрапив тепер вже до "Прикарпаття".

23-річний нападник практично одразу ж зайняв місце в основному складі команди, на довгих шість років закріпивши за собою улюблену "дев’ятку". Загалом за час виступів за "Прикарпаття" Богдан Дебенко з 1983 по 1988 роки зіграв понад 160 матчів і записав на свій рахунок 36 голів. Упродовж двох сезонів (1985-1986) Богдан ставав найкращим бомбардиром команди з 14-ма та 10-ма голами відповідно. Читачами обласної молодіжної газети він неодноразово визнавався гравцем місяця, а у 1987 здобув із прикарпатцями бронзові нагороди чемпіонату УРСР серед команд майстрів другої ліги.

Залишивши "Прикарпаття" Дебенко прагнув спробувати себе на тренерській роботі, застосувати на практиці знання, здобуті в педінституті, досвід, отриманий під час виступів на високому рівні.

Та вже незабаром Богдан Дебенко повернувся на футбольне поле. Після нетривалого перебування у одній з місцевих команд (до речі, форвард у 1979 та 1982 роках ставав чемпіоном області в складі івано-франківського "Локомотива") Юрій Дячук-Ставицький запросив гравця у щойно відроджені львівські "Карпати". Після сезону, проведеного у Львові, форвард за сімейними обставинами повернувся в рідний Івано-Франківськ. Сім’я, незважаючи на неймовірну любов до футболу, для гравця завжди була на першому місці.

Він зайнявся тренерською діяльністю. Саме в цей час у ВПУ №21 створили футбольні спецгрупи, які згодом переросли в футбольний інтернат. З юнацькою командою "Автоливмашу" Богдан Дебенко неодноразово здобував звання чемпіона області. Свій високий фаховий рівень він підтвердив успішною роботою зі збірною командою Івано-Франківщини. Тренер дав дорогу у великий футбол багатьом відомим гравцям – І.Гогілю, О.Рипану, І.Зеленюку, Д.Гуменяку, В.Ларіну, Р.Шайбану...

Активні виступи у спорті, постійні фізичні навантаження не кращим чином відбились на здоров’ї спортсмена. Ще в Тернополі він травмував шийні хребці. Серйозного значення цьому, незважаючи на застереження, молодий, сповнений енергії спортсмен не надавав. Після нетривалого лікування він ще 12 років виступав на професійному рівні з властивою йому високою швидкістю та гольовим чуттям. Саме наслідки старої травми призвели до важкої хвороби, з якою ані вітчизняні, ані іноземні лікарі вдіяти нічого не змогли. 15 квітня 1997 року Богдан Дебенко залишив нас. Йому було лише 36-ть…

На вшанування світлої пам’яті нашого краянина, видатного футболіста і тренера Богдана Дебенка 2013-го було вирішено відновити проведення футбольного турніру дитячих команд, започаткованого раніше.

Проведення турніру стало можливим завдячуючи Управлінню спорту та молодіжної політики ОДА, Івано-Франківській обласній асоціації футболу, очільникам та представника тренерсько-викладацького складу СДЮСШОР "Прикарпаття".

Значущими і дієвими для долі змагань юних футболістів стали насамперед жести доброчинності вдячних вихованців, а також прихильників ігрового й тренерського таланту Богдана Федоровича, зокрема Ігоря Гогіля, Дмитра Гуменяка, Тараса Супика, Руслана Попадинця, підприємця-братківчанина Володимира Ковалюка та інших.

У серпні поточного року заплановано проведення 11-го за ліком відкритого обласного турніру з футболу пам'яті Богдана Дебенка.